ПРАВИЛА БЗПЕЧНОГО ПОВОДЖЕННЯ НА РІЧКАХ ТА ВОДОЙМАХ

Умови безпеки на воді

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу. Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

- правильний вибір та обладнання місць купання;

- навчання дорослих і дітей плаванню;

- суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах.

Загальні правила поведінки на воді

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен відбуватися бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях;

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек, при температурі води – не нижчою за +18°С, температурі повітря – не нижчою за +24°С;

4. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, обирайте оптимальну швидкість рухів, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань;

5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5–2 години;

6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води;

7. У воді варто знаходитися не більше ніж 15 хвилин;

8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні;

9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів;

10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища;

11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно;

12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

На воді забороняється:

1. Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей;

2. Запливати за попереджувальні знаки;

3. Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

4. Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

5. Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

6. Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.

7. Вживати спиртні напої під час купання.

8. Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.

9. Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.

10. Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.

11. Подавати помилкові сигнали небезпеки.

12. Купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади.

13. Місця купання обладнуються рятувальними постами з рятувальними засобами. Крім того, в місцях для купання дно ретельно перевіряється аварійно-рятувальними службами, про що складається акт перевірки, вимірюється температура води і повітря.

Правила поведінки під час катання на човнах

Човни, катера та інші плавзасоби, що належать санаторіям, дитячим таборам і базам відпочинку, повинні реєструватися встановленим порядком. Щорічно перед початком сезону вони проходять технічний огляд. Малі судна повинні знаходитися під охороною або під замком. Перед відплиттям їх потрібно перевірити на справність і оснастити рятувальними засобами. Наказом по установі призначаються особи, відповідальні за збереження, технічний стан і експлуатацію малих суден.

1. Сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу.

2. Кататися на човні або іншому малому плавзасобі дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

3. Перед тим, як відправитись на водну прогулянку, необхідно отримати на це дозвіл та зареєструватись у чергового по човновій станції.

4. Рухатись на човні необхідно завжди по правому боці річки, по руху човна, намагаючись триматися не далі ніж 20 метрів від берега.

5. Якщо потрібно випередити інший човен, то треба обходити його з лівого боку.

6. Гребний човен повинен звільняти дорогу всім човнам, що проходять справа від нього, а також моторним і вітрильним суднам.

7. Гребти веслами треба рівномірно, кермач повинен бути особливо уважним, щоб не вдаритися об борт іншого човна.

8. Під час катання на малих плавзасобах забороняється:

- пересідати з місця на місце, сідати на борт під час руху човна;

- розгойдувати човен, пірнати з нього;

- категорично забороняється переходити з одного човна в інший;

- навантажувати малі судна понад установлені норми;

- перетинати курс суден, що йдуть;

- підходити близько до суден, що рухаються;

- кататися поблизу пристаней і причалів;

- віддалятися на човні від берега більш ніж на 100 метрів;

- кататися на саморобних човнах, катерах, плотах, автомобільних камерах;

- кататися при несприятливих метеорологічних умовах;

- виходити на фарватер судноплавства.

Рятувальними засобами з катера або шлюпки можна надати своєчасну допомогу потопаючій людині. Район дії рятувального поста обмежується радіусом 400 метрів.

Порядок дій у випадку нещастя

1.Якщо човен перевернувся, головне – не розгубитися. Човен, що перекинувся, добре тримається на воді, отже потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега.

2.Потрапивши під пліт, або вітрило човна, що перекинулося, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло.

3.Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.

4.Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; спасти вплав одночасно кількох людей неможливо.

5.Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.

6.Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців, підводні плини, які паралізують волю людини, що пливе; водорості, що сковують рух плавця.

7.У швидкій річці можна потрапити у сильну течію Вона підхоплює плавця і починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега.

8.У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до тих пір, поки не спаде хвиля, потім зіскочити і вибігти за межу прибою.

9.Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню. Від переохолодження або різкого переходу із зони теплої води у зону холодної з’являються судоми, що зводять руки і ноги.

10. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину і плисти до берега.

11.Намагайтеся утриматися на поверхні води і кличте на допомогу. Плавець, що заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше.

12. Необхідно лягти на спину і постаратися м’якими, спокійними рухами виплисти у бік, звідкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.

13.Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути: переохолодження у воді; перевтомлення м’язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення безперервного плавання одним стилем; купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інші.

14. В усіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання і по можливості вийти із води.

15. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином: При відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак; при судомі ікроножного м’яза необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою піджати ногу в коліні поперед себе.

Надання невідкладної домедичної допомоги постраждалим на воді

Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто, при нещасних випадках на воді, зустрічаються переохолодження та утоплення. У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження.

1.Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ.

2.Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом.

3.При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах.

4. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом.

5.При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

6.При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. 7. Рятувати потопаючих приходиться коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги.

7.Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку, кінець Олександрова та ін.

8.До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.

9. У особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокру одежу, витерти тіло, дати 15-20 крапель настойки Валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою).

10. Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання – необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок ватки, та провести вищевказані заходи.

11. Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків.

12.Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільно, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу.

13. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот.

14. В разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях, наявні признаки зупинки дихання відсутні, широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.

15. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова повисали, або "перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу.

17. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко за наступними кроками:

- Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.

- Однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у серветку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інше.

- Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.

- Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно «краєм ока» контролюйте підіймання грудної клітки, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті, або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом «рот в рот», а «рот в ніс», затискуючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.

- Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньої – нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.

- Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.

ЗНАННЯ І ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ Є ЗАПОРУКОЮ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я А ТАКОЖ ПРИЄМНОГО ВІДПОЧИНКУ!

Тиждень безпеки дорожнього руху 15.11-19.11.2021

Тиждень безпеки дитини 20.09-24.09.21

Відповідно до статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» «дошкільний навчальний заклад: - створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; - формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; - сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей». Збільшення дитячого травматизму ставить завдання щодо систематичної роботи з дошкільниками з метою вироблення в їх свідомості стереотипів поведінки в життєвому середовищі – навичок користування предметами та речами, поведінки в різних ситуаціях тощо. З метою удосконалення теоретичних знань та практичних навичок вихователів з формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та життя, з метою поліпшення якості навчально-виховної роботи з питань особистої безпеки та захисту життя рекомендуємо започаткувати проведення в дошкільних навчальних закладах щорічного «Тижня безпеки дитини» як форми систематизації знань дітей про безпечне довкілля. «Тиждень безпеки дитини» не потребує суворої регламентації, його зміст залежить від місцевих умов, традицій, природо-техногенних особливостей, території, професійного досвіду вихователів та підготовленості дітей.

Тиждень безпеки в ДНЗ щорічно організовують задля набуття й поглиблення теоретичних знань і практичних навичок безпечної поведінки у дітей. Навчання дошкільнят безпечної поведінки не має обмежуватися лише засвоєнням ними норм і правил. Спрямовуйте свою роботу на усталення свідомої обачності у малят, навичок орієнтування та швидкого реагування за надзвичайних ситуацій.

БЕЗПЕКА ЩОДНЯ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

Зима - чудова пора відпочинку для малечі. Скількі радощів вона приносить!

Перший сніжок несе не тільки радість, але й небезпеку, особливо на дорозі.

Снігопади, замети, слизька дорога, обмежена видимість, короткий світловий день - ось далеко не повний перелік особливостей зимової вулиці. Саме тому необхідно навчити кожну дитину правил поведінки на вулицях та дорогах в зимову пору року.

Якщо йде сніг, він заліплює очі пішоходам, заважає огляду дороги, різко погіршує видимість. Водіям теж стає гірше видно дорогу, видимість скорочується.

Отже, потрібно бути вкрай уважним, спочатку обов'язково зупинитися і, лише переконавшись у тому, що поблизу немає транспорту, переходити проїжджу частину. Насамперед зверніть увагу дитини на обмежену видимість і слизьку дорогу. Потрібно, щоб дитина зрозуміла, що треба бути вкрай уважними і стежити за дорогою. Кучугури звужують проїжджу частину дороги. Перехід через ці замети помітно ускладнюється. По суті, вони стають ще однією «пасткою» на дорозі. Якщо машина стоїть і вона занесена снігом, це теж «пастка». Треба бути дуже обережним і перш, ніж вийти з-за замету на дорогу, висунутися буквально на півкорпусу і переглянути її в усі боки. При переході проїжджої частини дороги краще почекати, поки на дорозі не буде проїжджаючих машин. У жодному разі не бігти через проїжджу частину, навіть на переході! Переходити кроком і бути уважним.

На слизькій дорозі гальмівний шлях автомобіля значно збільшується. Крім того, зростає ймовірність заносу машини на слизькій дорозі. Що ж потрібно зробити дитині? Звичайну (літню) безпечну для переходу відстань до машини потрібно збільшити, і в кожній конкретній ситуації - бути вкрай уважними, реально визначитися, як краще переходити проїзну частину.

Будьте уважні, знаходячись поблизу машини на слизькій дорозі. У цьому випадку важко оцінити, з якою швидкістю вийде з пробуксовки. Тому, розраховуючи перейти дорогу недалеко від машини, треба пам'ятати, що в будь-який момент автомобіль може різко вирватися зі снігового полону в будь-який бік.

У відлигу на дорозі з'являється вода, дитина може впасти, адже їй не видно, що під водою є лід. Та ж ситуація й зі снігом. Сніг ліг на лід - така ж історія. Тому кожен крок потрібно перевіряти. Яскраве сонце, як не дивно, теж перешкода. Яскраве сонце і білий сніг створюють ефект відблисків, людина як би «осліплюється». Тому потрібно бути вкрай уважними. Згадайте про необхідність уважно стежити за прогнозом погоди, щоб правильно одягнути дітей, відповідно за градусником на вулиці вибрати одяг і взуття.

Дуже серйозне питання - колір одягу дитини. Взимку, коли світловий день різко скорочується, одяг дітей повинна бути яскравим, мати світловідбиваючі смуги, особливо у молодших дітлахів. Зверніть увагу на те, що верхній одяг з капюшоном помітно обмежує поле зору. А значить, якщо дитині потрібно переходити дорогу, не треба надягати на неї капюшон, або нехай поруч йде дорослий. Якщо на дитині багато одягу, її рухи обмежені. Взуття має бути зручним і мати неслизьку, ребристу підошву. Взагалі виходити треба з того, що взимку небезпечним може бути все і тому потрібна додаткова увага.

З категоричною забороною нагадуємо батькам: не можна везти дітей на санчатах через проїжджу частину. Слід дитину з санчат зняти, санчата взяти в руки, і тільки так продовжувати рух. Необхідно роз'яснювати дітям вашу категоричну заборону катання на лижах, санчатах, ковзанах поблизу проїжджої частини, поясніть дітям, де можна грати і займатися зимовими видами спорту.

Пам'ятайте, що ковзанка на тротуарі або на пішохідних доріжках може призвести до серйозних травм. Вибирайте безпечне місце для ігор і розваг: майданчик біля будинку, дитячий парк, тобто все, що знаходиться далеко від проїжджої частини.

ПРАВИЛА ЗНАЕШ-НЕБЕЗПЕКУ МИНАЄШ!

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ

При зустрічі з підозрілою незнайомою людиною на вулиці алгоритм дій дитини може бути наступним:

Перший крок безпечної поведінки: оцінити ситуацію

Дітям варто усвідомити, що кожен незнайомець, що стоїть перед ними - людина потенційно небезпечна. Неважливо, хто це - дівчинка, хлопчик, дідусь чи літня жінка - якщо дитина не знає його (або його не знають батьки), то перед ним незнайома людина а, значить, ставитися до неї варто відповідно.

Другий крок безпечної поведінки: відійти на безпечну відстань

Навчіть дитину триматися на безпечній дистанції від незнайомої людини. Для цього відміряйте у будинку на підлозі відстань два метри і запропонуйте дитині запам'ятати її. Якщо підозрілий суб'єкт йде на зближення, потрібно швидко йти, або тікати від нього в безпечному напрямку.

Третій крок безпечної поведінки: припинити спілкування

Серед зловмисників знайдеться чимало прекрасних психологів, які зможуть легко «заговорити» дорослу людину, не кажучи вже про дитину. У цьому випадку розмову з сумнівним співрозмовником діти можуть припинити словами «Вибачте, мені потрібно запитати дозволу батьків», «Вибачте, не можу Вам в цьому допомогти, запитайте у дорослих» і так далі. Поки незнайомець намагається аналізувати ситуацію і приймає рішення (психологи вважають, що на це у людини йде від двох до п'яти секунд), у дитини є час на те, щоб покинути небезпечне місце або покликати на допомогу дорослих.

Четвертий крок безпечної поведінки: піти в безпечне місце

Не даючи незнайомцеві договорити, дитина може підійти до знайомих батьків інших дітей, що знаходяться у дворі, або піти додому, тримаючи незнайомця в полі зору. А опинившись у повній безпеці, зв'язатися з батьками і повідомити їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною.

Обережним будь, малюк!

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Шановні батьки!

Озброїти дітей необхідними знаннями, потрібними для подальшоїбезпечноїжиттєдіяльності є батьківським обов’язком для кожного з нас, дорослих.Для того, аби допомогти нашим малюкам пізнати цей світ та оминути можливі загрози, потрібно лише розповісти їм найголовніші правила безпеки та демонструвати їх власним прикладом. Якщо дитина залишається сама дома, навчіть її основним правилам безпеки в побуті:

1. Навчіть дітей, що виявивши ознаки небезпеки необхідно зателефонувати про необхідність надання допомоги до відповідної служби. На видному місці напишіть телефони, по яких можна швидко зв'язатися (служба порятунку «101», міліція «102», швидка допомога «103», ваш робочій телефон, мобільний, сусіди).

2. Постійно нагадуйте дитині правила безпеки, влаштовуйте маленькі іспити, розбирайте помилки. Перетворіть процес навчання на захопливу гру.

3. Самі неухильно виконуйте правила безпеки та будьте прикладом.

4. Приберіть всі предмети, якими малюк може поранитися.

5. Перевірте, чи не залишили ви включеною воду або газ, чи вимкнули електронагрівальні прилади.

6. Не залишайте на видних місцях пігулки та інші ліки.

7. Вирушаючи з будинку, прибирайте ріжучі предмети, сірники та запальнички.

8. Навчить дитину правильно поводитися з телевізором, комп’ютером та електрочайником.

9. Пояснить, що чіпати електричні розетки заборонено, а тим більше засовувати в них сторонні предмети.

10. Малюк повинен чітко уяснити для себе заходи безпеки з електрикою, і не торкатися електроприладів і проводів мокрими руками.

Пам’ятайте!

Найкращій спосіб уникнути лиха – не залишати малечу без нагляду!

Бажаємо, щоб наші діти завжди були здоровими й усміхненими та потішали нас своїми успіхами