На виконанняст. 20, 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»,наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 № 590 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» із змінами, з метою забезпечення безпеки харчової продукції, продуктів харчування та ефективного функціонування системи НАССР у закладі дошкільної освіти з 20.09.2019 року введено в дію постійно діючі процедури, засновані на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР).

Нові норми харчування:

Постанова від 24 березня 2021р №305 про затвердження норм та порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах

Постанова від 28 липня 2021р. № 786 Про внесення змін до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Постанова від 18 серпня 2021р. № 871 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021р. № 305

Лист МОН № 4/1253-21 від 22 грудня 2021 року "Щодо умов звільнення від плати за харчування дитини з особливими освітніми потребами, яка відвідує інклюзивну групу в закладі дошкільної освіти"

Рішенням виконкому Харківської міської ради від 24.11.2021 № 928 затверджено з 01.01.2022 року грошові норми харчування учнів та вихованців закладів освіти міста, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Харкова:

У закладах дошкільної освіти:

- Для вихованців віком від 1 до 3 років - 35,00 гри (із розрахунку: 14.00 грн - бюджетні кошти та 21,00 грн - батьківська плата).

- Для вихованців віком від 3 до 6 (7) років - 40,00 грн (із розрахунку: 16,00 грн - бюджетні кошти та 24,00 грн - батьківська плата).

Пільги на харчування:

На підставіНаказу Міністерства освіти і науки № 667 від 21.11.2002 р.пільгами на харчування користуються наступні категорії дітей:

- Діти з малозабезпечених сімей;- Діти-сироти (під опікою);- Діти з багатодітних сімей;- Діти учасників бойових дій в зоні АТО;- Діти, що мають статус внутрішньо переміщеної особи;- Діти, що мають статус постраждалого внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;- Діти-інваліди

Для оформлення пільги на харчування необхідно надати наступні документи:

Діти з малозабезпечених сімей (безкоштовне харчування):

- Довідка з Управління праці та соціального захисту населення (оригінал) - 1 шт. (поновлюється 1 раз у півроку)- Ксерокопія свідоцтва про народження дитини - 1 шт.- Довідка форми № 3 - 1 шт.

Діти-сироти (під опікою) (безкоштовне харчування):

- Ксерокопія свідоцтва про народження дитини - 1 шт.- Ксерокопія рішення суду про опікунство - 1 шт.

Діти з багатодітних сімей (троє і більше дітей віком до 18 років) (оплата за харчування - 50 %):

- Ксерокопія свідоцтв про народження всіх дітей - по 1 шт.- Ксерокопія посвідчення багатодітної сім`ї - 1 шт.- Довідка форма № 3 - 1 шт.

Діти-інваліди (безкоштовне харчування):

- Ксерокопія свідоцтва про народження дитини.- Копія посвідчення про інвалідність.

Діти, що мають статус внутрішньо переміщеної особи:

- Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, (видається в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району ХМР);- Свідоцтво про народження дитини (копія);- Заява батьків.

Діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів:

- Рішення щодо присвоєння статусу дитини, яка постраждала від воєнних дій та військових конфліктів (звертатися до служби у справах дітей);- Свідоцтво про народження (копія);- Заява батьків

Відповідно дорішення сесії виконавчого комітету Харківської міської радидіти учасників бойових дій в зоні АТО забезпечені безкоштовним харчуванням у ЗДО.

Для оформлення пільги Вам необхідно надати такий пакет документів:

- довідку з ЖКП про склад сім'ї (оригінал),- довідку про участь особи в зоні АТО (ксерокопія),- посвідчення учасника АТО (ксерокопія),- свідоцтва про народження дитини (ксерокопія),- заява батьків на надання пільги в оплаті за харчування.

Пільги будуть надані з дня подачі документів.

Організація харчування

вихованців комунального закладу"Дошкільний навчальний заклад(дитячий садок) №3 Харківської міської ради"у 2021 році

Питання організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти було і залишається одним з актуальних. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення захисту дитячого організму до захворювань, нормального росту та розвитку дітей, які тут виховуються.

Дієтичне харчування

ОСНОВИ ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

Дієтичне харчування — це лікувальне харчування хворої людини. Воно є обов'язковою частиною комплексного лікування. В одних випадках дієтичне харчування — це основний лікувальний засіб, в інших — необхідний, на фоні якого застосовують усі інші лікувальні заходи.

В основу дієтичного харчування покладена теорія збалансованого харчування. Дієтичне харчування ґрунтується на принципі максимальної збалансованості основних харчових речовин у добовому раціоні з урахуванням механізмів перебігу хвороби та стану ферментативних систем хворого. Лікувальна дія дієтичного харчування забезпечується:

1) спеціальним підбором харчових продуктів;

2) визначеними співвідношеннями між основними харчовими речовинами;

3) відповідною технологією приготування дієтичних страв. Наприклад, виключенням з дієти окремих харчових продуктів можна значно знизити в ній вміст холестеролу, жирів, натрію, цукру, а відварюванням м'яса та риби — вміст пуринів та екстрактивних речовин.

Про лікувальні властивості багатьох харчових продуктів відомо давно, але до кінця XIX ст. лікувальне харчування застосовували емпірично. Тільки з відкриттям академіком І.П.Павловим законів травлення дієтичне харчування одержало наукове обґрунтування. У 20—50-х роках XX ст. проф. М.І.Певзнером була розроблена так звана групова дієтна система харчування, згідно з якою кожна група споріднених захворювань одержала свою дієту. Нині існує 16 основних дієт: № 0 — рідка дієта, № 1 — 14 — дієти при різних захворюваннях, № 15 — загальний стіл раціонального харчування в умовах лікувально-профілактичних закладів. У рамках однієї дієти існують піддієти (наприклад, дієта № 1а, № 16), тому загальна кількість дієт досягає 60.

Дієтичні продукти

Дієтичні продукти — це спеціалізовані продукти, які замінюють у харчуванні хворих традиційні продукти і відрізняються від них хімічним складом та (або) фізичними властивостями.

Дієтичні продукти поділяють на 7 груп:

1.Харчові продукти, які забезпечують механічне та хімічне оберігання органів травлення. До цієї групи належать подрібнені крупи, гомогенізовані овочеві та фруктові консерви, консерви без спецій і прянощів, хлібні вироби із зменшеною кислотністю тощо.

2.Харчові продукти з малим вмістом натрію (безсольові). До цієї групи належать хліб та сухарі без солі (ахлоридні), продукти із замінниками кухонної солі (для хворих на гіпертонічну хворобу і з порушенням кровообігу).

3.Харчові продукти із зменшеною кількістю білка (безбілкові) та з вилученням окремих білків та амінокислот. До цієї групи належать замінники хліба, макаронних виробів та круп, вироблені з різних видів крохмалю і які не містять білків. Крім того, до цієї групи відносять також продукти для хворих на окремі ензимопатії, які не містять білка пшениці глютену або амінокислоти фенілаланіну.Хліб з набряклим крохмалем використовують для лікування ниркової недостатності.

4.Харчові продукти із зміненим вуглеводним компонентом. Це — найбільша група дієтичних продуктів, до якої належать харчові продукти із зменшеною кількістю вуглеводів, безлактозні молочні продукти; продукти, в яких цукор замінений цукрозамінниками, а також самі цукрозамінники (сахарин, ксиліт, сорбіт, фруктоза, аспартам, ацесульфам К та ін.). Харчові продукти із зменшеною кількістю вуглеводів та із замінниками цукру використовують при лікуванні хворих на ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні хвороби. Безлактозні молочні продукти призначають хворим на недостатність ферменту лактази (алактазія).

5.Харчові продукти із зменшеною кількістю жирів або поліпшеним їх складом. До цієї групи відносять молочні продукти із зменшеною кількістю жирів або повністю знежирені (10 % сметана, кефір нежирний, кефір таллінський, напої з пахти, масло «Дієтичне», «Здоров'я», маргарин «Здоров'я», майонез з білковими добавками та ін.). Жирно-кислотний склад продуктів поліпшують зменшенням кількості насичених жирів та збагаченням поліненасичених жирних кислот за рахунок рослинних олій (соняшникової, оливкової).

6.Харчові продукти зниженої енергетичної цінності. Енергетичну цінність харчових продуктів знижують зменшенням загальної кількості вуглеводів або жирів, а також додаванням різних наповнювачів (карбоксиметилцелюлози та ін.).

7.Харчові продукти, збагачені біологічно активними речовинами. Це — одна із найбільш поширених груп дієтичних продуктів. Збагачують продукти введенням повноцінного білка, пектину, клітковини, вітамінів, лецитину, йоду та інших речовин. Найбільш відомі продукти, які належать до цієї групи, — паста «Океан», крилеве масло, СБС (суха білкова суміш), кукурудзяно-солодові екстракти, кондитерські вироби лікувальної дії з різними наповнювачами та підварками (цукерки, мармелад, драже з морквяною, буряковою та іншими підварками та пюре).

Характеристика основних дієт

Дієта № 1призначається при хронічних запаленнях шлунка з нормальною та підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Рекомендуються харчові продукти та страви, які не мають сильної сокогінної дії і не містять грубої рослинної клітковини. Виключають прянощі, продукти із значною кількістю солі. Страви готують у відвареному, паровому та протертому вигляді. Дієта фізіологічно повноцінна, містить 100 г білків, 100 г жирів, 400—500 г вуглеводів, 3000—3200 ккал (12,5—13,4 МДж).

Дієта №2призначається при хронічних запаленнях шлунка з секреторною недостатністю, при хронічних запаленнях кишок (коліти, ентероколіти). Ця дієта характеризується обмеженням механічних та термічних подразників з метою оберігання шлунка та кишок від подразнення, нормалізації секреторної та моторної функцій органів травлення. Рекомендуються різноманітні харчові продукти та страви в подрібненому вигляді, які не містять грубої рослинної клітковини. Молоко не дозволяється, їжа не повинна бути гострою. Дієта повноцінна: 100 г білків, помірне обмеження жирів (80—90 г), нормальна кількість вуглеводів (400—450 г) та солі, 3000—3200 ккал (12,5—13,4 МДж), підвищена кількість вітаміну С (100 мг) та нікотинової кислоти (30—45 мг), вітаміну В2 та В, (до 4—6 мг). Дозволяються продукти, які стимулюють секреторну функцію, — чай з лимоном, кава, какао, шинка, твердий сир, чорна ікра, оселедці (вимочені), кефір, вершки, сметана, яйця «в мішечок», м'ясні та грибні супи на бульйоні, різні каші. Забороняються свіжий хліб та свіжі вироби з тіста, жирне м'ясо та жирна риба, незбиране молоко, гострі, солоні страви, рибні консерви, морозиво. Призначають соляну кислоту з пепсином, шлунковий сік.

Дієта № 3призначається при запорах харчового походження з метою посилення моторної функції кишок. Дієта фізіологічно повноцінна із включенням продуктів та страв, які посилюють перистальтику та звільнення кишок. Страви готують у відвареному, смаженому та запеченому вигляді. Дієта містить 90— 100 г білків (50 % тваринних), 90—100 г жирів (20—30 % рослинних), 450 г вуглеводів, 3100—3200 ккал (13,0—13,4 МДж), рідину не обмежують. Забороняються хлібобулочні та борошняні вироби з борошна вищого ґатунку, дрібні крупи, макаронні вироби, киселі, міцні чай, какао та кава. Призначають дієтичні продукти із значною кількістю клітковини, хлібні вироби з висівками та ін.

Дієта № 4призначається при хронічних запаленнях кишок (коліти та ентероколіти) з метою нормалізації функції кишок. Дієта фізіологічно повноцінна, з обмеженням механічних та хімічних подразників та виключенням продуктів та страв, які посилюють бродіння в кишках. Страви готують у відвареному, смаженому та запеченому вигляді (без подрібнення). Виключають дуже гарячі та холодні страви. Дієта містить 120—140 г білків (60 % тваринних), 100—110 г жирів (15—20 % рослинних), 350—450 г вуглеводів, 3200—3400 ккал (13,4— 14,2 МДж). Забороняються хлібні вироби з борошна грубого помелу, жирне та жилисте м'ясо, копченості, жирні ковбаси, консерви, солоні, в'ялені вироби з м'яса та риби, незбиране молоко, солоні та гострі сири, сирі та круті яйця, більшість твердих жирів, бобові, грубі овочі, гриби, абрикоси, сливи, виноград, фініки, морозиво, кремові вироби, спеції, гірчиця, хрін, перець, виноградний сік, газовані напої.

Дієта № 5призначається при захворюваннях печінки та жовчного міхура. Характеризується обмеженням хімічних подразників та жирів (80 г). Не рекомендуються приправи, прянощі, копченості, гострі страви, бобові, гриби, овочі із значним вмістом ефірних масел (редис, редька, цибуля, часник), жирна риба, жирні сорти м'яса, сало, морозиво, холодні соки та мінеральні води, свіжі вироби із здобного тіста, смажені страви із сиру, смажені яйця. Дієта містить оптимальну кількість білків (100 г), вуглеводів (450—500 г) та енергії (3000 ккал; 12,6 МДж). В період загострення хвороби рекомендуються вегетаріанські супи, молочні та фруктові супи, нежирне м'ясо та риба у відвареному вигляді. Рекомендуються м'який некислий сир та вироби з нього, білковий омлет, молоко у різному вигляді.

Дієта № 6призначається при подагрі. Подагра — хронічне захворювання, зв'язане із порушенням пуринового обміну, затримкою та відкладенням в хрящах, сухожиллях, зв'язках, голосових зв'язках, стінках судин та кишок кристалів сечокислого натрію. Виходячи з цього, в першу чергу максимально обмежують продукти із значним вмістом пуринів, обмежують кількість жирів, підвищують кількість вуглеводів та вітамінів. Забороняються субпродукти, м'ясні та рибні навари, холодці. Обмежуються зелений горох, боби, соя, сочевиця, продукти із значним вмістом щавлевої кислоти (щавель, шпинат, салат, ревінь), баклажани, сельдерей, редис, гриби. Виключаються чай, кава, какао, шоколад (як продукти із значним вмістом метилпурину). Калорійність їжі повинна бути помірно обмежена (2700 ккал; 11,3 МДж).

Дієта № 7призначається при захворюваннях нирок (нефрити, пієлонефрити, пієлоцистити та ін.). Призначають диференційно, залежно від характеру основного захворювання, форми та стадії перебігу хвороби. При цих захворюваннях повинне бути фізіологічно повноцінне харчування з обмеженням білків (20—50 г), жирів (80—90 г), багатих на холестерол, вуглеводів (350—400 г), кухонної солі (до б г) та рідини, речовин, які подразнюють нирки, з підвищеною кількістю вітамінів А та С. Дозволяються хліб без солі, різноманітні супи, страви із круп, овочів, макаронних виробів, молоко та молочні продукти, свіжий м'який сир, картопля, помідори, несолона капуста, свіжі огірки. Солодкі страви не обмежуються. Рекомендуються фрукти, ягоди, фруктові та овочеві соки. Забороняються солоні продукти, а також хрін, редис, петрушка, кріп, які містять значну кількість ефірних масел та шпинат, щавель й інші продукти із значним вмістом щавлевої кислоти. Калорійність 2100—2500 ккал (8,8—10,5 МДж).

Дієта № 8призначається при ожирінні з метою зниження маси тіла та нормалізації обміну речовин. Ожиріння — загальне захворювання організму, коли надлишкова маса переважає нормальну на 20 і більше відсотків. Ожиріння в 95 % випадків — харчового походження, тобто це — результат систематичного переїдання. Виходячи з цього, при ожирінні обмежують кількість жирів та вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, рідини, кухонної солі, виключають алкогольні напої та гострі страви. Водночас доцільно підвищити фізичну активність. Енергетична цінність дієти зменшується за рахунок вуглеводів (150 г) та жирів (70—75 г), з достатнім вмістом повноцінних білків (100 г), поліненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин. Забороняються хлібобулочні вироби з борошна вищих ґатунків, із здобного тіста, жирне м'ясо, копчені продукти, жирна риба, жирні молочні продукти — жирний, м'який та твердий сири, сметана, вершки, сало, макаронні вироби, солодкі фрукти, кавуни, солодощі, різні соуси, гірчиця, хрін, прянощі, міцні м'ясні, рибні та грибні супи, гострі та солоні закуски, напої та соки із значним вмістом цукру. Калорійність 1600— 1700 ккал (6,7—7,1 МДж).

Дієта № 9призначається при цукровому діабеті. Оскільки при цукровому діабеті порушується засвоєння глюкози, то з раціону виключаються солодкі продукти та солодкі страви. Забороняються цукор, мед, солодкі фрукти, овочі та фрукти із значним вмістом вуглеводів (картопля, маніока, батат, банани, виноград, кавуни, ізюм, чорнослив, урюк), сало, а також гострі та жирні сири, жирна риба, жирне м'ясо, жирні ковбаси, хлібобулочні вироби з борошна вищих ґатунків та здобного тіста, гострі соуси, міцні бульйони, гострі закуски, усі соки та напої із значним вмістом цукру. Дієта повинна бути фізіологічно повноцінною, з обмеженням жирів, вуглеводів, енергії, з підвищеним вмістом вітамінів, 100 г білків (до 60 % тваринних), 65—85 г жирів (25—30 % рослинних), 250—300 г вуглеводів, 2400—2500 ккал (10—10,5 МДж).

Дієта № 10призначається при захворюваннях серцево-судинної системи (атеросклероз та його прояви: інфаркт міокарда, інсульт, гіпертонічна хвороба та ін.). Характеризується обмеженням жирів (75—80 г), особливо тваринних, кухонної солі (до 5 г), рідини (до 1,5 л), грубої клітковини та екстрактивних речовин м'яса, риби, грибів. Призначаються продукти із значним вмістом солей калію (свіжі овочі та фрукти, молоко та молочні продукти), їжа повинна бути протертою або добре розвареною. Мета дієти — підвищити виділення сечі, зменшити навантаження на серце під час травлення їжі і зміцнити серцевий м'яз. Дієта повинна бути фізіологічно повноцінною, насиченою вітамінами та мінеральними речовинами, особливо солями калію (білків — 70 г, жирів — 60 г, вуглеводів — 350 г). Калорійність 2200 ккал (9,2 МДж).

№ 15призначається при різних захворюваннях без порушень з боку травної системи, які не потребують спеціальних лікувальних дієт. Ця дієта використовується також як перехідна після призначення інших лікувальних дієт. Дієта фізіологічно повноцінна: білки — 100 г, жири — 100 г, вуглеводи — 400—450 г, енергія 2700—3000 ккал (11,3—12,6 МДж) з підвищеним вмістом вітамінів, обмежують лише важкопере-травлювані та гострі продукти.

Останнім часом набули значного поширення алергічні захворювання. Для їх лікування застосовують так звані гіпоалергічні елімінаційні дієти, які ґрунтуються на усуненні з раціону харчових алергенів, а також харчових речовин, які викликають реакції з ними. У лікуванні алергічних захворювань використовують також режим повного голодування, що дозволяє істотно підвищити ефективність комплексного лікування

Пам’ятка для батьків

ЯК ЗМІЦНИТИ ІМУНІТЕТ У ХОЛОДНУ ПОРУ РОКУ

Осінні місяці щороку гарантують нам випробування нашої імунної системи. Окрім того, крім сезонної застуди, банальних респіраторних інфекцій, зараз ми маємо справу ще й з SARS-CoV-2. Останній мутує, намагаючись уникнути розставлених пасток у вигляді природного, постінфекційного та поствакцинального імунітету.

Цьогоріч ми вже набагато краще сприймаємо протиепідемічні правила. Носіння масок, соціальна дистанція і, звісно, вакцинація не викликають відрази у притомних людей, але з настанням холодів організм стає вразливішим до інфекцій та ГРВІ навіть при дотриманні усіх правил.

Підняти стійкість до інфекцій можуть добре відомі компоненти здорового способу життя: нічний сон 7-8 годин, фізичне навантаження принаймні 30 хвилин на тиждень, мінімізація стресу і – обов'язково здорове харчування. Радимо звернути увагу на імуномодулюючий потенціал таких продуктів:

• Цитрусові: мандарини, апельсини, грейпфрути, лимони є чудовим джерелом вітаміну С. Навіть вигляд і аромат цих фруктів покращують настрій;
• Чорниця– один із продуктів-лідерів за вмістом антиоксидантів антоціанів, корисних вітамінів та мінералів;
• Йогурт– позитивно впливає на мікробіом кишківника, що відіграє важливу роль у здоров’ї імунної системи. Важливо, щоб йогурт містив активні та живі бактерії, які допоможуть захистити ваш організм від шкідливих бактерій.

На сьогодні все більше пропозицій йогуртів, фортифікованих вітаміном D, якого так не вистачає в похмурі осінні та зимові дні. Варто обирати йогурти без цукру та добавок. Краще додати в білий йогурт заморожені ягоди, наприклад, чорницю.

Є декілька досліджень, результати яких демонструють збільшення кількості антитіл після вакцинації за умови споживання йогурту з вмістом пробіотичних бактерій;

• Горіхи: мигдаль, фісташки, волоські горіхи. Вони є чудовим джерелом вітаміну Е, який сприяє відновленню пошкоджених клітин та зменшенню запалення. Надавайте перевагу несолоним і несолодким горіхам;
• Продукти, багаті на клітковину(харчові волокна): огірки, помідори, капуста, буряк, морква, шпинат та інші. Сучасні моделі харчування часто не забезпечують нашу потребу в харчових волокнах, а останні діють як пребіотики, позитивно впливаючи на всі ланки імунітету.

Харчові волокна також стимулюють підвищення імунітету. Зазвичай у раціоні ми не отримуємо достатньої кількості клітковини, що посилює противірусну імунну відповідь.

Якщо ви не любите шпинат, можете спробувати додавати його в смузі;

• Прянощі й трави.Імбир допомагає боротися зі шкідливими бактеріями, а також може зменшити запалення. Часник є важливим джерелом кальцію, магнію, знешкоджує бактерії та грибки. Женьшень використовувався в східній медицині століттями. Він збільшує кількість імуноглобулінів в людському організмі, що може зменшити запалення;
• Сало. Цей культовий український продукт містить багато мононенасичених жирних кислот, які спричинюють протизапальну дію.

Крім того, споживання сала спричинює поки що недосконало вивчені ефекти на настрій українців, збільшуючи здатність до опору не лише вірусам.

Сало також постачає імуномодулюючі цинк і вітамін Е;

Гарячі напої. Серед фаворитів – зелений чай, багатий на антиоксиданти та флавоноїди, які борються з бактеріями та вірусами, стимулюючи продукцію імунних клітин.

Корисною є й кава, якщо споживати її в кількості двох-трьох горняток на день. Кава містить важливий магній та антиоксидантні поліфеноли.

Лютий. Фокус місяця: корінь петрушки, кольрабі, буряк, часник, яблуко.

Взимку організм витрачає більше енергії, аніж у теплу пору року, тому апетит може підвищуватися. Щоб попередити надмір цукру і десертів у раціоні, враховуйте це, коли складатимете меню. Включайте в раціон ситні теплі страви: супи з бобовими, капустами й коренеплодами, гарніри з різних видів зернових. Не варто забувати і про фрукти: наприкінці зими все ще доступні яблука і груші, а на прилавках магазинів наявні банани і великий вибір цитрусових.

Корінь петрушки

Цей коренеплід — підвид садової петрушки, відомої науці як Petroselinum crispum Tuberosum. Його листя також можна їсти, хоча воно має трохи інший смак, аніж звична нам салатна петрушка. На вигляд корінь петрушки — це щось середнє між морквою і пастернаком, проте смак його унікальний.

Корінь петрушки — джерело корисних речовин. Він містить багато вітаміну С, фолієвої кислоти, цинку, а також калій, магній, фосфор і залізо.

Кольрабі

Кольрабі — овоч, що відноситься до сімейства капустяних. Щільний за структурою і хрумкий, він є джерелом вітаміну С і клітковини. Кольрабі можна їсти сирою, тушкованою, злегка смаженою, а також її можна додавати в салати, рагу та супи.

Вітамін С у складі овочу захищає від пошкодження вільними радикалами та відіграє ключову роль у загоєнні ран, синтезі колагену, абсорбції заліза, сприяючи імунному здоров'ю. Капусту кольрабі навіть називають «північним лимоном». У її складі є також такі вітаміни, як А, В, В2, РР.

Спробуйте цей простий і доступний овоч, адже врожай кольрабі збирають до трьох разів на рік

Буряк

Столовий буряк, садовий буряк, червоний буряк — цей коренеплід має багато назв. Він смачний як у сирому вигляді, так і термічно оброблений — варений чи запечений. Останній варіант навіть більш виграшний: запечений коренеплід збереже всі поживні речовини.

Буряк — джерело клітковини, фолієвої кислоти, марганцю, калію, заліза і вітаміну С. Ці вітаміни та мінерали відповідають за поліпшення кровотоку, зниження артеріального тиску, загалом підвищують працездатність.

Часник

Прекрасне джерело пребіотиків, які модулюють наш мікробіом; антисептик, що містить фосфор, кальцій, залізо, йод і сірку — це все про часник. Ця рослина уособлює смак умамі, який об’єднує всі інші смаки. Часник чудово гармоніює з будь-якими овочевими, бобовими, м’ясними й рибними стравами — він буде доречним у будь-якій улюбленій їжі. Якщо не маєте свіжого, сміливо використовуйте сухий часник.

Зазвичай ми вживаємо часник невеликими дозами, проте він має антипатогенну й антимікробну дію на організм навіть у малих кількостях.

Яблуко

Недарма яблука — серед найпопулярніших фруктів на Землі. Одне яблуко середнього розміру — чудова порція фруктів для дитини. Цей корисний локальний плід — джерело поліфенолів, клітковини, вітамінів С, К, A, E, B1, B2 і B6, а також калію, марганцю й міді.

Щоб отримати максимум користі від яблук, їжте їх зі шкіркою, адже саме в ній міститься половина клітковини й поліфенолів. Попри те що ці рослинні сполуки не вказуються на етикетках і в описах продуктів, вони дають багато переваг для здоров‘я, тому важливо включати в раціон продукти, багаті на поліфеноли.

Пам’ятайте, овочі, фрукти та ягоди складають 50% здорової тарілки, щоб отримувати всі необхідні корисні речовини та калорії, щодня потрібно вживати здорові продукти з основних п’яти груп:

• різноманітні та різнокольорові овочі, а також бобові
• фрукти та ягоди
• цільнозернові продукти (каші, хліб, макаронні вироби, пластівці), горіхи та насіння
• нежирне м’ясо, птиця, яйця, риба, морепродукти
• молоко, йогурт, сир, кисломолочні напої

ГАРБУЗ – НАШ НАЦІОНАЛЬНИЙ СУПЕРФУД

Не можна сказати нічого поганого про екзотичні кіноа, чіа, гуаву чи карамболу. До того ж макробіотична дієта, яка базується на споживанні локальних сезонних продуктів, поки не має достатніх доказів переваг над іншими моделями здорового харчування. Однак варто різними способами мотивувати споживання здорових українських продуктів, свіжість яких є найкращою в сезон збору врожаю. Один із них – гарбуз, з якого готуються численні українські страви.

З чим асоціюється у вас гарбуз? Напевно, з народною традицією «дати гарбуза» та святкуванням закордонного Геловіну, де його використовують як невід’ємний атрибут. А ще з гарбузовою кашею чи запіканкою або, можливо, гарбузовим лате.

Соковитий осінній плід у нас досі недооцінений, і дарма. Це джерело вітамінів та корисних мікроелементів, що так необхідні нашому організму напередодні зими та в час застуд.

Бета-каротину в гарбузі міститься більше, ніж у моркві. А ще він багатий кальцієм, калієм, вітамінами С, E, PP і групи В.

Ось шість причин, чому гарбуз варто ввести в раціон.

КОРИСНИЙ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ВАГИ

У гарбузі міститься чимало клітковини та харчових волокон, які уповільнюють травлення, сприяють росту дружніх бактерій у кишківнику, знижують рівень холестерину та мають багато інших позитивних ефектів.

Споживання гарбуза гарантує тривале відчуття ситості. Водночас він низькокалорійний – у 100 грамах м'якоті гарбуза лише 22 ккал. Це майже в 10 разів менше, ніж в 100 грамах чорного хліба.

ПОКРАЩУЄ ЗІР

Жовтогаряче забарвлення гарбуза пояснюється вмістом бета-каротину, що в організмі перетворюється на вітамін А. Вітамін А необхідний нам для підтримки здоров'я очей, а також допомагає сітківці поглинати та обробляти світло. 200 грамів гарбуза містить понад 200 відсотків рекомендованої щоденної норми споживання вітаміну А, що робить цей продукт чудовим варіантом для підтримки здоров'я очей і функцій органу зору.

Гарбуз також міститьлютеїні зеаксантин, два антиоксиданти, які, на думку науковців,допомагають запобігти катаракті та навіть можуть уповільнити розвиток макулярної дегенерації (вікової інволюції зорової функції).

ПОСИЛЮЄ ІМУНІТЕТ

Великий вміст вітаміну А, який забезпечує гарбуз, допомагає організму боротися з інфекціями, вірусами та інфекційними захворюваннями. Гарбузова олія корисна у подоланні бактеріальних та грибкових інфекцій. Крім того, у 200 г гарбуза міститься майже 20 відсотків рекомендованої добової норми вітаміну С, який сприяє швидшому одужанню від застуди.

ОМОЛОДЖУЄ ШКІРУ

Вживання гарбуза може допомогти вам виглядати молодше, адже бета-каротин у гарбузі захищає нас від ультрафіолетових променів, які викликають «сонячні» зморшки. Також із м’якоті плоду можна робити натуральну маску для обличчя, що відлущує та заспокоює шкіру.

ЗНИЖУЄ РИЗИК РАКУ

Бета-каротин корисний також у боротьбі з онкологією. Дослідження показують, що люди, які вживають продукти, багаті бета-каротином, мають менший ризик захворіти на деякі види раку, в тому числі рак простати та легень.

Вітаміни А і С дослідники називають «захисниками клітин». Вони є антиоксидантами та діють на клітини як щит відвільних радикалів, які збільшують ризик онкологічних захворювань.

ПІДХОДИТЬ ДІАБЕТИКАМ

Наукові дослідження показали, що гарбуз знижує рівень глюкози в крові, покращує толерантність до глюкози та збільшує кількість інсуліну, який виробляється організмом.

Потрібно здійснювати більше досліджень для визначення точних механізмів впливу споживання гарбуза на організм пацієнтів із цукровим діабетом. Втім, уже зрозуміло, що споживання гарбуза людям, хворим на діабет, точно не зашкодить.

Сьогодні можна знайти безліч рецептів із гарбузом. Його можна запікати, варити, смажити, готувати на парі, сушити, готувати з нього варення, заморожувати.

Він чудово підходить для закусок, основних та перших страв, десертів, напоїв тощо.

Шпинат.

Шпинат – надзвичайно корисна для здоров’я рослина. В його складі багато каротина, вітаміну С, Є, В, К всі вітаміни групи В, що в сполученні з великою кількістю мінеральних солей (калію, кальцію, магнію, фосфору) та мікроелементів благотворно впливає на ріст та стан дитячого організму. В шпинаті більше ніж в інших овочах незамінних амінокислот серед них триптофан, метіонін, лізін, які впливають на ріст.

Особливе значення має шпинат для кровотворення. Це пов’язане з високим вмістом заліза, фолієвої кислоти, хлорофілу. Шпинат рекомендують вживати при недокрів’ї. Однак, в шпинаті багато щавлевої кислоти, що може порушити баланс кальцію. Тому шпинат протипоказаний дітям з проявами рахіту та іншими порушеннями мінерального обміну. Використовуючи шпинат в їжу одночасно включають в раціон молоко, як джерело легко засвоюваного кальцію.

Найціннішим є шпинат у свіжому вигляді. Дітям необхідно додавати його в подрібненому вигляді в інші салати. Тушкувати салат в невеликій кількості рідини. Можна цілі листки запікати в тісті. Тушкованим шпинат намазують омлет і загортають в трубочку.

Ранні ягоди.

З кінця травня, в червні починається сезон полуниці та суниці. Після зимово-весняного періоду дитячому організму потрібно посилене вітамінне забезпечення. Полуниця та суниця багаті вітаміном С (60 мг) - водорозчинний вітамін, необхідний для росту та розвитку кровоносної та імунної системи), містять фолієву кислоту (вітамін Є, біотин, органічні кислоти). В них є багато заліза, інших мікроелементів, які приймають участь в кровотворенні.

Ослабленим дітям необхідно давати полуницю зі сметаною, вершками. Каші, запіканки діти з’їдять більш охоче, якщо їх полити полуничним соком.

Ягоди та фрукти необхідно додавати до будь-якого прийому страв (сніданок, обід, полуденок чи вечеря). Проте необхідно пам’ятати, що у деяких дітей полуниця та суниця викликають алергію. У даному випадку споживання їх обмежується або повністю виключається.

У червні дозріває черешня. Ця ягода як і вишня містить велику кількість корисного цукру ( глюкози 5,5%, фруктози 4,5 % та вітаміну С. Черешню дають дітям без обмежень.

Молочні продукти в харчуванні дітей.

Велику цінність у дитячому харчуванні являють собою кисломолочні продукти. Вони стимулюють секреторну і ферментативну діяльність, залози травлення, збуджують апетит, легко засвоюються.

Важлива властивість молочних продуктів – здатність стримувати гнилисні процеси бродіння та газоутворення. Антибіотична активність властива всім молочним продуктам.

Молочні продукти здатні затримувати ріст стафілококів, дизентерійних, туберкульозних паличок, підвищувати захисні сили організму, застосовуються в профілактиці та лікуванні багатьох кишково-шлункових захворювань.

Крім того молочнокислі продукти багатші у порівнянні з молоком вітамінами групи «В» та ферментами, містять добре засвоювані білки, підвищують функцію зовнішньої секреції підшлункової залози, покращують жовчовиділення, регулюють моторну, секреційну, всмоктуючу функції стравоходу. Ці продукти можна застосовувати як при підвищенні так і пониженні кислотності. Вони впливають на функціональний стан шлунка.

Надзвичайне значення кисломолочні продукти мають в раціоні харчування дітей з проявом ексудативного діатезу, гіпотрофії та рахіту.

З рекомендованої добової норми молока (500-700 грам) приблизно половина повинна замінятися кефіром, кислим молоком, йогуртом фруктовим і іншими кисломолочними продуктами. Воно не замінює корисних властивостей інших продуктів. Але включати молоко в надмірній кількості в раціон дитини небажано.

Сир кисломолочний.

Високою харчовою біологічною цінністю володіє сир кисломолочний, який повинен включатись обов’язково в раціон харчування дітей різного віку. Він багатий цінними білками, має повний набір незамінних амінокислот, які також сприяють росту дітей.

У кисломолочному сирі міститься значна кількість фолієвої кислоти (40 мг), тобто в 5 разів більше ніж в м’ясі, вітаміну В2 (0,3 мг), який приймає участь у регуляції всіх видів обміну речовин, сприяє засвоєнню білка в організмі, покращує зір, впливає на кровотворення, сприяє збільшенню маси тіла дитини. Сир кисломолочний – гарне джерело кальцію, який необхідний для нормального розвитку дитячого організму.

Крім сиру кисломолочного промисловість випускає великий асортимент сиркових виробів (сирки, сиркові маси).

Протягом тижня (за 3-4 прийому страв) дитина дошкільного віку в різних стравах (сирники, вареники, запіканки, ватрушки, пиріжки, свіжий сир кисломолочний, сирки) повинен отримати приблизно 300 грам сиру кисломолочного.

Зелені овочі в дитячому харчуванні.

В зелених овочах (рання капуста, зелені стручки гороху, салат, зелена цибуля, петрушка, кріп, шпинат і тому подібне) міститься багато біологічно активних речовин, які цілюще діють на стан судин, травлення, загальний тонус організму дитини. Зелені овочі необхідно вживати у свіжому вигляді, без термічної обробки, щоб у них повністю зберігалися всі поживні активні речовини. Зелені овочі не тільки містять багатий асортимент мікроелементів і активний комплекс вітамінів, а й сприяють їх утворенню в самому організму.

До цієї групи овочів можна віднести бурячкове бадилля та листя кропиви. Листя кропиви містить вітамін С та каротин, бурячкове бадилля також містить вітамін С.

Зелені овочі – джерело вітаміну К (філокінона).

Салат володіє високою біологічною цінністю. У ньому міститься солі калію, натрію, кальцію, різноманітні мікроелементи, багато каротину і значна кількість вітамінів групи В, особливо фолієвої кислоти, а з органічних – лимонна. В салаті хоч і мало білка, однак він містить 32% незамінних амінокислот, у тому числі таких як лізін і метіонін. Салат споживають з олією та сметаною.

Зелений горошок.

Зелений горошок та його зелені стручки дуже корисні в дитячому харчуванні. В ньому добре відображений комплекс вітамінів: каротин, вітамін С, вітамін групи В. По вмісту вітаміну В зелений горошок наближається до таких визнаних його джерел як гречана та вівсяна крупи.

В зеленому горошку – велика кількість калію, фосфору, марганцю та інших мінеральних солей. Зелені стручки і зелений горошок відрізняються від інших зелених овочів найбільш високим вмістом речовин – холіна та інозина, які необхідні для роботи серцевого м’яза та нервової тканини мозку.

Зелений горошок характеризується дуже високим вмістом білка (5%). В консервованому зеленому горошку кількість вітамінів знижена в 2-3 рази. Тому в літній період натуральний зелений горошок та його зелені стручки обов’язково необхідно включати в дитяче харчування.

Зелень петрушки, кропу, селери.

Зелень петрушки, кропу, селери повинна бути постійним компонентом раціону дитини. Вона реальний постачальник вітаміну С, фолієвої кислоти та каротину. Петрушка і кріп містять багато калію, кальцію, заліза та інших мінеральних елементів. Крім того в склад зелені входять ефірні олії, які додають приємний аромат стравам та сприяють кращому перетравленню страв.

Коли давати дітям овочі?

Сирі овочі стимулюють утворення соків для травлення, є сильним регулятором апетиту. Тому приймання страв необхідно починати з закусок (салатів, ікри). Вони повинні бути невеликого обсягу (30-50 грам для дітей раннього віку та 50-60 грам – для дошкільного віку).

Сирі овочі дають дітям до основної страви не тільки на обід, але і під час іншого прийому страви. Соки солоних огірків, редиски, редьки та кислот капусти володіють вираженою сокогонною дією. Редьку і редиску необхідно давати дітям в зменшеній кількості і обов’язково зі сметаною або олією, так як соки цих овочів справляють подразнювальну дію на шлунок. Солоні огірки також перед прийманням перших страв необхідно давати з олією, а до другої страви, особливо до каш – у натуральному вигляді. Кисла капуста не дивлячись на виражену сокогонну дію не подразнює слизову оболонку шлунка.

Свіжа капуста, морква, огірки, помідори можуть використовуватись для салатів в більшій кількості. При вживанні білкових страв – м’яса , риби, яєць з овочами, виділення шлункового соку збільшується в 2-3 рази. Значно покращується травлення і при сполученні вуглеводних страв (каш, макаронів) з овочами. Жирні страви необхідно обов’язково давати після овочевої закуски або одночасно з нею. До жирних страв подають на гарнір квашену капусту, солоний огірок, солоний помідор, мочене яблуко.

Горіхи в дитячому харчуванні.

Горіхи ( грецькі, мигдаль, фісташки, арахіс) використовують в харчуванні дітей, особливо при анемії. В них багато мікроелементів (залізо, мідь, марганець, кобальт), а також інших біологічно активних речовин, які беруть участь у кровотворенні. Високий вміст калію і низький натрію обумовлює доцільність їх використання при захворюванні нирок та серцево - судинної системи. Крім того, горіхи, володіючи великою кількістю біологічно повноцінного жиру, рослинною клітковиною, солями магнію стимулюють жовчовиділення і можуть бути включені в харчування при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Збільшують цінність горіхів і наявний в них білок і незамінні амінокислоти. Горіхи добре додавати в випічку, бурячковий гарнір або давати у вигляді горіхового молока.

Харчування дітей вдома у вихідні дні.

Щоб харчування дітей у вихідні дні відповідало фізіологічним нормам, батьки повинні знати, скільки і яких продуктів дитині необхідно отримати упродовж дня в залежності від віку, вміти вірно розподілити їх за прийомами страв, поєднувати страви, дотримуватись режиму, близького до режиму в дитячому садку.

У харчуванні дітей використовуються різноманітні сорта м’яса і яловичина, птиця (крім гусей та качок), кролики, молода баранина, для старших дітей нежирна свинина. В окремі дні можна включити сосиски, але необхідно пам’ятати, що фізіологічна цінність їх нижче від натурального м’яса.

Необхідно використовувати і такі цінні рослини білкові продукти як горох, квасоля, соя. У них багато вітамінів групи В, калію та інших мінеральних речовин. В ті дні, коли немає достатньої кількості м’яса або риби включають страви з бобових – суп-пюре гороховий, гарнір з зеленого горошку. Підвищити кількість тваринного жиру можна також за рахунок негострих сортів сиру.

Не рекомендується давати дітям більше одного яйця в день. Можна викликати алергічну реакцію у дитини. Рибу дають частіше, у тому числі морську. Вона містить цінний набір амінокислот, вітамінів та мікроелементів, які добре перетравлюються та засвоюються.

Щоб урізноманітнити харчування дітей у вихідні дні, необхідно слідкувати за меню дитячого закладу протягом тижня і вдома готувати інші страви.

Беручи до уваги, що діти у вихідні дні, особливо старшого віку, більше часу проводять на повітрі, займаються активними іграми, спортом, в меню для них необхідно включити більше м’яса, риби, масла вершкового, сиру.

У вихідні дні особливу увагу звертають на ІІ страви, які не завжди можуть бути приготовані в дитячому садку. Наприклад: кабачки фаршировані м’ясом та рисом, котлетки та ковбаски «Белін» з риби, страви з печінки, страви з кролика.

З овочевих страв також вибирають страви, які протягом тижня в меню дитячого садка не включались.

Для виконання норми білка дітям необхідно включати в харчування у вихідні дні страви з сиру кисломолочного. Приготовлений в домашніх умовах сир кисломолочний можна давати в натуральному вигляді – з фруктовою підливою, з вершками або сметаною, з молоком, з медом.

Яка повинна бути вечеря вдома?

Багато батьків прагнуть вдома доповнити харчування дітей жирною та солодкою стравою, тістечками, сметаною, ковбасою, ще гірше сухариками чи чіпсами, а то і нагодувати незадовго до сну повноцінним домашнім обідом. І перше і друге приносить дитячому організму шкоду. Під час сну процеси травлення та обміну речовин різко уповільнюються і щедра вечеря на довгий час затримується в травневому каналі. Це сприяє надмірному виділенню жиру в організмі, накопиченню в ньому проміжних речовин, які перешкоджають обміну, і в результаті виникнення хворобливого стану.

У закладах дошкільної освіти діти отримують достатню кількість вуглеводів, жирів, а білків особливо тваринного походження нерідко недостатньо. Тому батькам необхідно щоденно переглядати меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами, багатими білками тваринного походження – молоком, сиром кисломолочним, рибою, яйцями, сиром твердим, якщо їх не було в меню дитячого садка.

Найціннішим джерелом білка в дитячому харчуванні є сир кисломолочний. Батькам необхідно потурбуватись про те, щоб сир кисломолочний та страви з нього готувались дитині на вечерю якомога частіше. Якщо на вечерю дитина отримає дитячий сирок, який містить менше білка, до нього додають стакан кефіру або ряжанки. Сир кисломолочний можна дати в натуральному вигляді або зробити з нього сирники, вареники або налисники. До сиру або сирного виробу дають кисіль фруктовий, компот або стакан молока. Можна дати вареники, особливо дітям з ослабленим здоров’ям.

Корисний також мед, його намазують на булочку, додають в кисіль. Мед з молоком, кисломолочними продуктами сприяє підвищенню гемоглобіну. Дітям з надлишковою масою тіла рекомендується нежирний кефір 1%, який містить мало жиру, але більше білка.

Необхідно привчати дітей кефір і молоко їсти з хлібом. Таким чином збагачується амінокислотний склад страв.

Коли в дитячому садку не давали протягом дня яйце, то варене яйце можна дати на вечерю зі стаканом кисломолочного продукту. Яйце також добре поєднується з картоплею, зеленим горошком, вінегретом. Можна також приготувати омлет з картопляним пюре та салатом з капусти, огірка, зеленої цибулі.

В окремі дні на вечерю дітям дають рибні страви, так як і білки риба менше перетравлюється в порівнянні з м’ясом (1,5-2 години). У домашню вечерю обов’язково необхідно включати фрукти, овочі та соки, щоб доповнити денне харчування в дитячому садку вітамінами, мінеральними солями і мікроелементами. Це може бути морквяний, томатні соки, які дають перед вечерею, фрукти, солодкі соки – виноградний, сливовий, яблучний, полуничний, персиковий, апельсиновий, нектари – після вечері.

Морква багата джерелом каротину. Морква повинна бути щоденним продуктом в харчуванні дітей, особливо в зимово - весняний період. Тому на вечерю, крім морквяного соку, можна приготувати салат з моркви та яблука, натертих на великій тертушці з додаванням олії або сметани з цукром. Можна приготувати морквяні котлети або пудинг. Старшим дітям дають натуральну очищену моркву, а маленьким натирають на тертушці.

Хліб необхідно давати дітям і пшеничний і житній.

Можна давати сир кисломолочний у виробах після термічної обробки (вареники, ліниві вареники, сирники, запіканки, млинці, ватрушки, сочники, битки, суфле, пудинги.

На сніданок дітям дають вінегрет з сосикою, яйцем, м’ясом, рибою, оселедцем. Можна приготувати омлет натуральний, омлет - драчена, омлет з овочами, омлет з ковбасою. Доповнити сніданок необхідно молоком, какао або кисломолочними продуктами.

У вихідні та святкові дні дають випічку. Але необхідно підбирати такі вироби з борошна, в які входить менше жирів, а більше фруктів, горіхів. Дають також солодкі фруктові напої, желе фруктове, морозиво. Вони більш корисні ніж тістечка.

У дитячому харчуванні необхідно систематично використовувати сезонні овочі та фрукти.

Пропонуємо Вам декілька рецептів, які можна приготувати вдома для Вашого малюка.

Котлети «Белін»

1 порція:

Тріска (філе) - 55 г.

Сир кисломолочний - 50 г.

Булка - 10 г.

Яйце - ¼ шт.

Сухарі - 5 г.

Олія - 8 г.

Рибу, сир кисломолочний, замочену булку пропускають через м'ясорубку, додають яйце, сіль. Гарно перемішують, роблять з фаршу котлети, панірують в сухарях, обсмажують на олії. У котлетну масу можна додати пасировану цибулю.

Вихід: 100 г.

Тефтелі «Белін».

1 порція:

Тріска (філе) - 55 г.

Сир кисломолочний - 50 г.

Булка - 10 г.

Борошно - 3 г.

Цибуля - 10 г.

Яйце - ¼ шт.

Томат -10 г.

Цукор - 2 г.

Олія - 8 г.

Із маси, яка готується як і для котлет «Белін» роблять тефтельки, панірують в борошні, обсмажують, складають в кастрюлю, заливають томатним соусом і на повільному вогні доводять до готовності.

Вихід: 50 г.

Ковбаси «Белін»

Котлетну масу (рецепт котлет «Белін») загорнути в целофан, який змазаний олією або вершковим маслом, зав'язують кінці та варять у воді до готовності. Потім целофан розгортають і готові ковбаски ріжуть на порції.

Кабачки фаршировані м’ясом та рисом.

1 порція:

Кабачки - 120 г.

М'ясо - 75 г.

Рис - 5 г.

Борошно - 5 г.

Помідори свіжі - 30 г.

Цибуля ріпчата - 10 г.

Сир твердий - 10 г.

Кріп - 3 г.

Сметана - 15 г.

Бульйон - 50 г.

М'ясо вершкове - 10 г.

Кабачки очищені від шкуринки, розрізають в поперек на порції ( кружочками завздовжки 3-4 см.) видаляють насіння і відварюють у солоній воді до напівготвності, дають стекти воді і фарширують.

Для фаршу в перекручене м’ясо додають пасировану цибулю, відварний рис та сіль.

Фаршировані кабачки складають на змащений олією лист, заливають соусом з помідор, посипають сиром та запікають в духовці 30 хвилин.

Оладки з печінки

1 порція:

Печінка - 150 г.

Борошно - 5 г.

Яйце - ¼ шт.

Молоко - 30 г.

Масло вершкове - 10 г.

Печінку розрізають на шматочки, пропускають через м’ясорубку, додають борошно, яєчний жовток, солять, добре відбити. Білок взбивають в густу піну, вводять в масу, злегка перемішують, викладають столовою ложкою на розігріту олією сковороду, обжарюють оладки з двох сторін. Складають в кастрюлю, заливають молоком і прогрівають на слабкому вогні.

Мед у харчуванні дітей.

Мед з давніх-давен віднесено до неперевершених, загальнозакріпювальних та тонізуючих засобів при виснаженні, перевтомі, нервовопсихічних навантаженнях, ослабленні організму після перенесених захворювань. Він корисний для людей різного віку.

Мед бджолиний квітковий складається на 70 - 75 %з інвертного цукру (суміш глюкози та фруктози). Калорійність 100 г. меду 308 ккал. Важлива складова частина — органічні кислоти, ферменти, фітоциди, антибіотики та інші біологічні активні речовини. Вітаміни в меді, за виключенням фолієвої кислоти, містяться в незначній кіллькості.

По вмісту мікроелементів в найбільш прийнятній для організму формі мед серед продуктів харчування не має собі рівних.

Найбільша кількість мікроелементів в квітковому меді, коли нектар збирається з різних квітів, в склад меду входить 60 різних інградієнтів.

Регулярне вживання бджолиного меду сприяє імунобіологічній активності організму та стійкості до інфекційних хвороб, підвищенню кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові, дітям корисно давати мед з молоком, кефіром. Можна додавати його в киселі, компоти, фруктове пюре. Залюбки діти їдять печені яблука з медом (мед додають до готових печених яблук). Доцільно використовувати мед з кислими соком за смаком, наприклад, лимонним або яблучним. У кислому середовищі його протимікробна дія проявляється найсильніше.

Мед нагрівати не можна, так як при нагріванні не тільки погіршуються смакові якості, а й губиться його аромат, знижується ферметивна активність і бактерицидність, руйнуються біостимулятори, тобто все живе, що складає корисність меду і визначає його лікувальну властивість.

Бажано, щоб мед щоденно входив в раціон харчування дітей. У дошкільному віці достатньо 15 - 20 г. меду в день (2 чайних ложки).

Необідно пам'ятати, що ця кількість меду повинна входити в загальну норму цукру (50 г. для дітей раннього віку та 55 г. для дошкільного — норма цукру).

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);виховувати слухняність, пошану до дорослих;заохочувати висловлювати прохання;навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій

Затишна окрема ідальня

Харчування дітей до 7 років

До трьох років харчування дитини вважається перехідним. Тобто дитина поступово призвичаюється до їжі дорослої людини. Чимало батьків намагаються якнайскоріше привчити дитину до загального столу і до тих страв, які їдять самі. Але це неправильно. Травна система дитини готова до перетравлювання дорослої їжі приблизно в сім років.Олександра Тяжка, завідувачка кафедри педіатрії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор.

Режиму харчування треба дотримуватися

До трьох років дитина має харчуватися не менше чотирьох разів на день. Якщо вона просить їсти частіше, не забороняйте їй між основними прийомами їжі з'їсти яблучко, печиво або випити соку. Їжа затримується в шлунку не більше 3,5-4 годин. Якщо за цей час дитина нічого не з'їла (печиво, цукерку, сік) і досі не хоче їсти, то батьків це має насторожити. Відсутність апетиту може свідчити про знижену секреторну діяльність шлунка, відхилення в діяльності підшлункової залози, печінки, або дитині не подобається їжа, яку їй зазвичай дають на обід чи вечерю.Найкраще на сніданок давати молочну кашу: гречану, рисову або вівсяну. Не лінуйтеся приготувати свіжу кашу зранку. Якщо ваш малюк не дуже любить молочні продукти, давайте йому на сніданок овочеве пюре (картопля, морква, бурячок, цибуля, петрушка).Не змушуйте дитину їсти зранку, якщо вона не хоче. Можна запропонувати їй випити молочко, не концентрований трав'яний чай (з ромашки, звіробою або зелений чай) чи просто переварену водичку. Це за умови, що дитина поснідає в дитячому садочку або вдома трохи пізніше. Інакше треба вмовити дитину з'їсти кашу.На обід щодня дитина традиційно має їсти першу, другу і третю страви. Іноді вона просить добавку супу чи борщу і мама, заохочуючи до першої страви, насипає їй подвійну порцію. Таким чином, дитина наїлася супу і не може з'їсти другу калорійнішу страву. Тому до 3 років давайте малюку не більше 150-200 мл першої страви. М'ясо краще давати лише в обід з гарніром - картоплею, капустою чи кашею. Бажано, щоб дитина щодня їла м'ясо або рибу, можна чергувати ці продукти через день. Якщо харчова алергія, не давайте їй рибу до 3 років (до цього віку імунна система дитини майже повністю дозріває і захищатиме її від алергійних проявів).Між обідом і вечерею - полудник. Запропонуйте дитині склянку молока, кефіру або соку з печивом чи булочкою.Якщо на сніданок була каша, то на вечерю дайте овочеве пюре, і навпаки. Увечері до пюре чи каші можна додати варене яйце, потім можна з'їсти домашній сир з кефіром.

Їжа має бути смачною і гарною

Дитина після року може відмовитися від тієї їжі, яку їй давали у перший рік життя: перетертої, несоленої. Тому не треба змішувати м'ясо з картоплею та морквою в одну масу. Їжа має виглядати апетитно і бути гарно оформленою, трошки підсоленою.Для дитячого харчування не можна користуватися водою з-під крана, годиться вода "Старий Миргород", "Софія київська", артезіанська тощо.Також важливо навчити дитину жувати. Ретельно перетертою їжа має бути лише до року. Після року картоплю в супі можна просто пом'яти ложкою, а моркву, буряк та інші овочі для пюре натерти на тертушку. Жувати дитина може вже тоді, коли в неї є верхні та нижні зуби, нехай навіть не всі.Коли всі разом сідають обідати чи вечеряти, не можна давати дитині її кашу, а дорослим - іншу їжу. Це негативно впливає на її психічний розвиток. Краще погодувати дитину до того, як уся сім'я сяде до столу. Тоді вона буде вже ситою і навіть якщо з'їсть щось смажене чи копчене із загального столу, то дуже мало і це їй не зашкодить.Ні в якому разі не годуйте дитину, коли вона плаче або в неї поганий настрій. Під час годування треба говорити лише про приємні позитивні речі. Інакше їжа не принесе користі.

Чого не варто їсти дітям

До 6-7 років дітям не рекомендують вживати спеції, приправи, кетчупи тощо.Не треба їсти смажену та копчену їжу, краще варену або печену. Звичайно, можна дати підсмажену котлету чи картоплю, але лише зрідка. До того ж лише ледь підсмажену, але не до темного кольору.Не давайте дитині страви з грибів до 7-8 років.Також у раціон дитини не треба вводити консервовані продукти, якщо вони призначені не для дитячого харчування. Консерви для дитячого харчування стерилізують та пастеризують без застосування консервантів, які шкідливі для дітей. Що пізніше дитина скуштує консервовану їжу, то краще. Консерви - їжа для екстремальних ситуацій: в дорозі, поході тощо.Не варто давати дитині до 5 років газовані напої. Це може спричинити метеоризм, подразнення шлунково-кишкового тракту.Цукерки, шоколад та інші солодощі давайте не раніше 3-4 років, але не часто.

Що треба їсти щодня

Молочні продукти. До 3 років діти дуже швидко ростуть, і їм потрібен кальцій, який у великій кількості міститься в молочних продуктах. Тож діти 1-3 років щодня мають вживати не менше 500 мл молока і 50-100 г домашнього сиру. Після 3 років темп росту дещо зменшується, тому сир можна їсти вже через день.Молочнокислі продукти. Кефір, ряжанка, йогурт мають бути в щоденному раціоні дитини: не менш як 200 мл. Краще купувати йогурти слабкого забарвлення, бо барвник може спричинити алергію. Навіть якісні харчові барвники є алергенами.Соки. Після року дитині треба давати 100-150 мл соків. Їх уже не треба розводити водою. Пити соки слід не перед їдою, а між прийомами їжі. Якщо немає можливості давати дитині натуральні соки, то можна пити консервовані, призначені для дитячого харчування.Чай. Можна пити чай з лимоном. Він має бути слабким. Але маленьким дітям бажано не пити чорного чаю.

Улюблена дитяча чашка

Ще одна важлива деталь - посуд. Придбайте для вашого малюка спеціальний гарний посуд з яскравим малюнком, казковими героями. Якщо малюк не любить їсти першу страву чи молочну кашку, ви можете його заохотити. Скажіть дитині: "Коли ти з'їси весь борщик, на дні тарілочки побачиш Червону Шапочку".Приблизно після 10 місяців діти хочуть самостійно їсти ложкою і пити з чашки. Дозвольте це робити дитині тоді, коли вона сама захоче. Звичайно, вона буде розливати їжу та пиття, тому треба створити відповідні умови під час їди.Посуд має бути такий, що не б'ється. Адже для малюка розбита улюблена чашка може стати справжньою трагедією.

Для забезпечення правильного харчування необхідні три умови:

• наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;
• здоровий травний тракт;
• раціональний режим харчування